- чаруючий
- -ча, -че, Ол.Чарівний.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
чаруючий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до чарувати. 2) у знач. прикм. Сповнений чарів (у 3 знач.); чарівний (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
чаруючий — [чару/йучией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
чаруючий — 1 дієприкметник від: чарувати чаруючий 2 прикметник чарівний … Орфографічний словник української мови